Підготовка документа розпочалася з ретельного вивчення та фахового аналізу користувацького досвіду представників усіх груп, які зараз стикаються з незручностями під час пересування.

В першу чергу, вивчається досвід користування громадським простором представників груп з різним рівнем мобільності: людей з інвалідністю, батьків з дітьми до 6 років, громадян старшого віку, велосипедистів та інших. Їхні коментарі стануть фундаментом для розробки «Альбому безбар’єрних рішень» та зроблять його в майбутньому прикладним інструментом для використання у кожній громаді.

Під час обговорення, яке відбувається у форматі фокус-груп, визначено основні інфраструктурні елементи, які створюють для громадян найбільше бар’єрів для вільного пересування, а отже, потребують найбільшої уваги. Зокрема, учасники фокус-груп відзначали, що найбільші незручності для людей з дитячими візками та на кріслах колісних створюють бордюри, тротуари із запаркованими автомобілями, відсутність автоматичних розсувних дверей, а також відсутність пандусів, зокрема у старих житлових будинках, магазинах та громадських установах. Люди, які пересуваються велосипедами, зважали на недостатню кількість паркувальних майданчиків для цього виду транспорту, а також недосконалість правил дорожнього руху стосовно велосипедів, моноколіс та інших сучасних засобів пересування.

Доступність громадського простору важлива не лише з огляду на те, що маломобільні групи населення мають отримати рівні з усіма можливості потрапити без сторонньої допомоги до будь-якого виду транспорту чи будівлі. Фізична безбар’єрність – це необхідна передумова для доступу таких людей до освіти, роботи, послуг, спілкування.

Якщо простір стане комфортним для людей з інвалідністю, осіб похилого віку, батьків з дітьми дошкільного віку, він буде комфортним і для всіх інших. Саме тому універсальність громадського простору вимірюється через призму комфортності та зручності для маломобільних груп. Такий підхід використовується в усьому світі. І в Україні також безбар’єрність має стати системною політикою і новою суспільною філософією. Створення універсального простору буде підґрунтям для формування нової культури відносин, де враховані потреби кожного.