Чернігівщина – один із небагатьох регіонів, що густо пересічений меліоративною мережею ще з 1929 року, але вже за радянських часів вона потребувала модернізації. Всього в області майже 300 тис. га осушених земель, які обслуговують понад 340 осушувальних систем. З впровадженням у країні реформи гідротехнічної меліорації, в регіоні була створена перша і поки єдина організація водокористувачів «ПЛАВИ», що розташована на території Березнянської територіальної громади Чернігівського району.

«У рамках меліоративної реформи України, активних темпів набирає створення організацій водокористувачів. На даний момент їх зареєстровано вже 47, з яких 39 діють у зоні зрошення, а 8 – у зоні осушення. Наразі, в умовах змін клімату, спостерігається зацікавленість аграріїв Чернігівщини – регіону, який має сприятливі умови для вирощування сільгоспкультур», – зазначає перший заступник Голови Держрибагентства Тарас Кот.

Засновниками організації водокористувачів «ПЛАВИ» є фермерське господарство Віктора Ковбаси, яке розпочинало свою діяльність з 40 га орендованих земель із залученням техніки та майнових паїв родичів засновника. Господарство вирощує зернові та бобові культури, насіння олійних культур та картоплі. Наразі площа оброблювальних земель господарством вже складає 2,6 тис. га.

«На території обслуговування ОВК «ПЛАВИ», а це понад 900 га, переважно легкі ґрунти зі значним вмістом піску, які потребують двостороннього регулювання водного режиму. Створюючи організацію водокористувачів, ми запланували відновити непрацюючу меліоративну систему на наших піщаних ґрунтах для того, щоб ефективно регулювати водний режим. Як ми це будемо реалізовувати? Розчистимо канали від дерев та чагарників, сформуємо стінки і дно каналів та встановимо насосне обладнання для закачування води у водосховище, а також поливні системи кругової дії і крапельного поливу», – розповідає Дмитро Ковбаса, керівник ОВК «ПЛАВИ».

Наразі осушувальна система являє собою наливне водосховище площею 44 га, 10 км осушувальних каналів, 13 км збиральних та огороджувальних каналів, які мають незадовільний технічний стан, адже не обслуговувалися більше 25 років.

Дмитро Ковбаса зауважує, що модернізація осушувальної системи «ПЛАВИ» дозволить забезпечити не тільки скидання поверхневих вод і зниження рівня ґрунтових вод до осушувальної норми, а й подачу води для зволоження ґрунту в посушливі періоди року.

«Спочатку ми плануємо відновити функціонування понад 20 км меліоративних каналів, що забезпечить надійне регулювання водно-повітряного режиму під час вегетаційного періоду та зведе до мінімуму втрати урожаю на меліорованих землях від шкідливої дії вод. У результаті, завдяки модернізації меліоративної мережі, ми плануємо засіяти понад 800 га наразі забур’янених та облогуючих земель, що збільшить виробництво сільськогосподарської продукції в регіоні як мінімум на 25%. І, що важливо, розчистка каналів матиме позитивний ефект не лише для нас, як для аграріїв, а також позитивний соціальний ефект, зокрема усунення загрози підтоплень населених пунктів на території ОТГ, додаткове фінансування для розвитку аграрного бізнесу в регіоні, додаткові надходження до місцевих бюджетів, що, у свою чергу, покращить добробут населення нашої громади», – додає пан Дмитро.

Довідково:

З детальним алгоритмом створення та функціонування організацій водокористувачів можна ознайомитися у Посібнику з питань утворення та діяльності організацій водокористувачів, який розроблений експертами Програми USAID АГРО спільно з Всеукраїнською аграрною радою.

Відеозапис навчального вебінару Програми USAID АГРО про алгоритм утворення ОВК та особливості їх діяльності можна переглянути за посиланням.

За повідомленням Державного агентства України з розвитку
меліорації, рибного господарства та продовольчих програм