Війська російської імперії 13 листопада 1708 року буквально стерли з лиця землі столицю Гетьманщини Батурин разом з усіма мешканцями. За різними підрахунками істориків, тоді загинуло до 15 тисяч людей. До цього місто було осередком політичного та культурного життя України, потім – пусткою і згарищем, де 40 років було заборонено будуватися і селитися. Гетьманську столицю перенесли до Глухова.

Сьогодні, 317 років потому, мешканці громади разом з представниками органів влади зібралися біля пам’ятника жертвам Батуринської трагедії, щоб вшанувати пам’ять мученицьки вбитих людей.

«Батуринська трагедія – це повною мірою ілюстрація того, що може статися з нами, українцями, якщо програємо цю війну. Росіяни не щадили нікого – ні дорослих, ні дітей. Місто було зруйноване, людей просто вбили. Ми бачимо, що тактика і дії  росіян не змінюються. Підтвердження тому – Буча, Маріуполь, Ягідне. Росіяни вбивали людей за те, що вони українці. Так було понад триста років тому, так є і зараз. Ворог не змінився. Ми маємо це пам’ятати. Як і те, що він не зупиниться, якщо його не здолати», – сказав заступник голови ОДА Іван Ващенко.

Батуринська різня – це подія загальнонаціонального значення, співзвучна з голодоморами та геноцидом Москви проти українців. Батурин є прямим доказом того, що Росія ніколи не несла відповідальність за свої криваві злочини

У храмі Воскресіння Господнього літію за загиблими відправив єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, після чого учасники заходу поклали квіти до пам’ятного хреста на території Цитаделі Батуринської фортеці.

Те, що жертви у Батурині були саме українцями, підтверджено науковими дослідженнями, які тривають і досі. Наразі генетичний аналіз решток жертв трагедії проводять фахівці Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Доктор біологічних наук, головний судовий експерт названої установи Ігор Костіков презентував перші результати проєкту. До слова, експертам вдалося відтворити зовнішність трьох осіб. При цьому двоє людей виявилися родичами.

У заповіднику «Гетьманська столиця» відбулася ще одна презентація: журналіст, публіцист, історик-мазепознавець, дослідник Гетьманщини, шеф-редактор наукового журналу «Сіверянський літопис» Сергій Павленко представив загалу книгу «Шабля Івана Мазепи. Розбудова Гетьманщини на межі XVII–XVIII століть».

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації