Про фінансування експорту, управління ризиками та вихід українського бізнесу на міжнародні ринки дискутували учасники цьогорічного Export Credit Forum, що відбувся 27 січня у змішаному форматі. Захід організувало ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (далі – ЕКА) за підтримки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Під час форуму говорили як про світові тенденції в економіці, що наразі повністю перезавантажується, так і локальні процеси в Україні, яка поступово інтегрується в ЄС. Зокрема, йшлося про роль держави у формуванні економічної політики для розвитку несировинного та високотехнологічного експорту, а також стійкої системи підтримки експортерів.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у своєму вступному слові наголосив, що в умовах війни, зруйнованої інфраструктури та нових глобальних торгівельних обмежень саме експорт залишається одним із ключових драйверів економічної стійкості й відновлення.

Він звернув увагу, що попри зростання ВВП більш ніж на 2%, у 2025 році український експорт скоротився приблизно на 3% через логістичні та безпекові обмеження. Окремо він окреслив пріоритет зміни структури експорту – від сировинної моделі до продукції з високою доданою вартістю в межах підходу «Зроблено в Україні», а також роль ЕКА як базової інституції підтримки несировинного експорту.

Одна із панелей була присвячена саме наявним державним інструментам підтримки українського експорту на національному та регіональному рівнях, в тому числі через механізми ЕКА та реалізацію політики «Зроблено в Україні».

До обговорення долучився перший заступник голови Чернігівської ОДА Костянтин Мегем. Він розповів, в яких умовах наразі працює бізнес області та як справляється з викликами, пов’язаними з війною. Одним із таких є складна логістика, зумовлена і наслідками окупації ворога у 2022 році, і сусідством країни-агресорки. Саме ці виклики не дозволяють вповні користуватися інструментами державної підтримки. Ці інструменти фактично доступні для місцевих підприємців, але для максимальної ефективності їхнього застосування потрібні зміни. Зокрема, у програмі компенсації збитків бізнесу від наслідків воєнних дій, що стартувала з 1 січня цього року.

Тут підприємці області, як зауважив Костянтин Мегем, акцентують на переліку майна, що підлягає компенсації або страхуванню. Наразі основний акцент зроблено на будівлях, спорудах та інженерних мережах. Водночас для більшості підприємств ключовою цінністю є виробниче обладнання. Потребує перегляду і норма щодо зменшення граничного розміру компенсації на суму раніше отриманої державної допомоги. На практиці це демотивує бізнес брати участь у державних програмах, спрямованих на розвиток чи модернізацію виробництва, адже фактично у разі знищення чи пошкодження майна втрати не компенсуються.

Проблемним для бізнесу є і необхідність проведення оцінки майна до моменту настання збитків. Це створює додаткове фінансове та організаційне навантаження, особливо для малого й середнього бізнесу у прифронтових регіонах. На думку підприємців, доцільніше оцінку робити після події, а не наперед.

«Безпосередньо механізми підтримки бізнесу є надзвичайно важливими і правильними. Вони формують довіру підприємців до держави та створюють передумови для відновлення економіки навіть в умовах воєнних ризиків. Водночас їх точкове доопрацювання дозволить зробити цю підтримку ще більш дієвою та доступною», – наголосив Костянтин Мегем.

Практичними кейсами використання інструментів ЕКА поділилися підприємці з різних областей.

Дізнатися про послуги, які пропонує ЕКА, можна на сайті https://www.eca.gov.ua/ або за телефоном +38 (044) 206-22-42.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації
за матеріалами ПрАТ «Експортно-кредитне агентство»