Цьогоріч 21 жовтня 2017 року виповнюється 70 років з часу проведення насильницької каральної операції проти українців Західної України під кодовою назвою «Запад» (Захід).

21 жовтня 1947 року було проведено примусове виселення населення до Сибіру. Основною метою операції була ліквідація патріотично настроєного населення та послаблення українського визвольного руху на Західній Україні.

Дослідник Інституту історії України НАН України Олег Бажан приводить цікавий витяг з документу, в якому йдеться як проходила операція «Запад» на Волині.

Так, у доповідній записці «Про результати роботи УМДБ Волинської області по виселенню сімей активних учасників ОУН» від 26 жовтня 1947 р. начальник обласного управління Міністерства державної безпеки полковник І. Матвієнко відзначав:

«Операція по виселенню розпочалась у всіх селах (Волинської) області в 6 годині ранку 21 жовтня ц. р., відбулася організовано та завершена того ж дня в основному до початку сутінок... Понад 150 осіб зі складу сімей, які підлягали виселенню, не були вдома в момент операції (знаходились у від’їзді) і тому не були виселені. Вже після відправки ешелону частина з відсутніх у момент операції з’явилась в райвідділ МДБ з проханням направити їх до висланих сімей».

«Блискавичну» депортацію, яка стала справжньою трагедією для багатьох родин з Волинської області провів так званий комуніст Іван Арсенович Матвієнко – українець за національністю. В біографії сказано, що народився він в 1905 році на хуторі Лихий Області війська Донського. За операцію «Запад» його навіть відзначили орденом «Знак Пошани». В документах 1947 року він в своїх доповідях «дуже переживав», що транспорту може не вистачити для вивозу волинських сімей, так хотів все ідеально зробити і вислужитись «верхівці». Прожив він довге життя і помер аж в 1983 році в Москві.

Протягом радянських часів масштаби «жовтневої» 1947 р. депортації з теренів Західної України замовчувались, применшувались і постійно уточнювалися.

У «Довідці про кількість виселеного контингенту з території України на період 1944–1948 рр.» читаємо, що у жовтні 1947 р. органами держбезпеки СРСР вислано 26332 сім’ї учасників націоналістичного підпілля у кількості 77791 осіб:

з Волинської області — 2711 сімей (9050 осіб);

Дрогобицької обл. — 4504 сімей (14456 чол.);

Львівської обл. — 5223 сімей (15920 осіб);

Рівненської обл. —3767 родин (11347 осіб);

Станіславської обл. — 4512 сімей (11883 чол.);

Тернопільської обл. — 5001( 13508);

Чернівецької обл. — 613 (1627).

Значний відсоток становили учасники ОУН, число висланих становило близько 77808 осіб.

Депортованих до Сибіру працевлаштовували у вугільну промисловість східних районів СРСР, це десь 21 тис. 197 сімей, а решту відправили в Омську область, там репресовані працювали на промислових підприємствах та у сільському господарстві.

Статистика тих подій говорить про те, що багато літніх та дітей не перенесли подорожі й померли… Втрати були значні. Близько 900 депортованих здійснили спробу втечі, але половина була схоплена.

За матеріалами історичних видань